закомизитися
ЗАКОМИЗИТИСЯ, ижуся, изишся, док., розм. 1. Почати комизитися.
2. Виявити впертість, небажання зробити що-небудь. - Ми зчепилися з директором. Зчепилися так, що довелося обом їхати до Москви, де я закомизився і категорично відмовився залишатися далі в Діброві (Ле, Право.., 1957, 309); - А в дівки ж згоди запитали - Нема чого й питатись. Як закомизиться вона, то старі зв'язану підведуть під вінець (Стельмах, Хліб.., 1959, 547).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | закомижуся | закомизимося |
2 особа | закомизишся | закомизитеся |
3 особа | закомизиться | закомизяться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | закомизився | закомизилися |
Жіночий рід | закомизилася | |
Середній рід | закомизилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | закомизімося | |
2 особа | закомизися | закомизіться |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | закомизившись |