замайоріти
ЗАМАЙОРІТИ, рить, док. 1. З'явитись вдалині, невиразно завиднітися крізь що-небудь. В світанкових присмерках скоро замайоріли крізь рідкі переліски високі вежі Варшави (Тулуб, Людолови, І, 1957, 5); Якщо тільки замайорить на березі «рибацький» бриль Бориса Каминецького, Бронко прожогом збіжить униз (Вільде, Сестри.., 1958, 221); Коли в шляхову просіку з пагорка замайорів удалині димок з димаря крайньої хати, Богун почув позаду гомін (Ле, Наливайко, 1957, 299); // Замелькати, то з'являючись, то зникаючи. Передній ряд людей.. захвилював колом, побравшися за руки, і зараз посеред кола замайоріла Дарчина голова (Л. Укр., III, 1952, 671); [Невідомий (сміється): ] Еге, в мене військо не просте: свисну - тільки сухий лист перед очима замайорить (Вас., III, 1960, 233); // Виділятися кольором, строкатістю кольорів. На безмежнім лану.. загуркотів трактор, призивно замахали крилами косарки, замайоріли хусточки дівчат-в'язальниць (Є. Кравч., Бувальщина, 1961, 81); Свисток судді, - покотився по зеленому полю футбольний м'яч і замайоріли по полю різноколірні майки... (Вишня, І, 1956, 404); Між нашими замайоріли й зелені румунські шинелі - румуни теж брали участь у спільній атаці (Гончар, III, 1959, 163).
2. Почати майоріти (звичайно про прапор). Прапор замайорів у ясному небі, і моряки почули його хвилююче тріпотіння (Кучер, Чорноморці, 1956, 7).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | замайорю | замайоримо |
2 особа | замайориш | замайорите |
3 особа | замайорить | замайорять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | замайорів | замайоріли |
Жіночий рід | замайоріла | |
Середній рід | замайоріло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | замайорімо | |
2 особа | замайори | замайоріть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | замайорівши |