замахуватися
ЗАМАХУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ЗАМАХНУТИСЯ, нуся, нешся, док. 1. чим і без додатка. Різким змахом піднімати або відводити вбік руку чи який-небудь предмет, щоб завдати удару. Катруся не могла тихо всидіти: з усіма зачіпалась, тягнула за вухо глухого Федька, він кляв та й зарахувався на неї кулаками (Кобр., Вибр., 1954, 116); Воєвода замахується, хоче вдарити Іванка по правому плечу (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 123); Мотря замахнулась на неї деркачем (Н.-Лев., II, 1956, 358).
2. тільки док., рідко. Змахнути. Червоний півень замахнувсь крилом (Нех., Дніпр, край, 1939, 49).
3. перен. Мати намір що-небудь зробити. З-під рук у батька вхопила [дочка] його чабанські ножиці і вже замахнулась ними обстригати, вкорочувати свої вії (Гончар, Тронка, 1963, 65); // на кого-що. Посягати на кого-, що-небудь. - На славу твою ніхто не замахнеться... крім тебе самого (Шовк., Людина.., 1962, 110).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | замахуюся | замахуємося |
2 особа | замахуєшся | замахуєтеся |
3 особа | замахується | замахуються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | замахуватимуся | замахуватимемося |
2 особа | замахуватимешся | замахуватиметеся |
3 особа | замахуватиметься | замахуватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | замахувався | замахувалися |
Жіночий рід | замахувалася | |
Середній рід | замахувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | замахуймося | |
2 особа | замахуйся | замахуйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | замахуючись | |
Минулий час | замахувавшись |