заметений
ЗАМЕТЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до замести. В садку як слід прибрано - стежки заметені, родюче дерево обмазане й попідрізуване (Мирний, IV, 1955, 327); Зимою - все було пустиня, заметена снігом (Вас., Незібр. тв., 1941, 219); // заметено, безос. присудк. сл. В хаті Орися, дарма, що тільки восьмий пішов, справжня паніматка: заметено в хаті, припічок, видно, учора помазала (Головко, II, 1957, 241).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | заметений | заметена | заметене | заметені |
Родовий | заметеного | заметеної | заметеного | заметених |
Давальний | заметеному | заметеній | заметеному | заметеним |
Знахідний | заметений, заметеного | заметену | заметене | заметені, заметених |
Орудний | заметеним | заметеною | заметеним | заметеними |
Місцевий | на/у заметеному, заметенім | на/у заметеній | на/у заметеному, заметенім | на/у заметених |