замолочувати
ЗАМОЛОЧУВАТИ, ую, уєш, недок.. ЗАМОЛОТИТИ, очу, отиш, док., перех. 1. розм. Заробляти молотінням. Оповідач казав далі: - Так і я: що замолочу, все додому несу (Барв., Опов.., 1902, 321); Може-таки хлопці її - Василь з Гришкою - замолотять восени хоч пуд який проса на кашу? (Кос., Новели, 1962, 158).
2. тільки док. Почати молотити, вибивати зерно з колосся.
3. тільки док., розм. Почати бити кого-небудь у щось, завдавати сильних і частих ударів. Його важкі кулаки замолотили Юру по плечах і по голові (Смолич, II, 1958, 63); - Малушо! Малушо! - голосніше крикнув Добриня і ще дужче, обома руками, замолотив у двері (Скл., Святослав, 1959, 464).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | замолочую | замолочуємо |
2 особа | замолочуєш | замолочуєте |
3 особа | замолочує | замолочують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | замолочуватиму | замолочуватимемо |
2 особа | замолочуватимеш | замолочуватимете |
3 особа | замолочуватиме | замолочуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | замолочував | замолочували |
Жіночий рід | замолочувала | |
Середній рід | замолочувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | замолочуймо | |
2 особа | замолочуй | замолочуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | замолочуючи | |
Минулий час | замолочувавши |