замулювати
ЗАМУЛЮВАТИ, ює, недок., ЗАМУЛИТИ, ить, док., перех. Заносити мулом, піском і т. ін. На Україні є сотні тисяч гектарів діючих ярів, які.. замулюють ріки, ставки, сіножаті, дренують грунт і цим знижують його родючість (Наука.., 8, 1959, 28); 3 крутих глинистих урвищ просто через двори бігли весняні потоки, замулюючи бруковану вуличку рудим місивом (Мур., Жила.. вдова, 1960, 187); - Нагадай мені, аби я на малім ланку під «сусіднім» лісом викопав сими днями шанець. Я посію там гречку, і як прийдуть дощі, аби мені не замулили гречки (Коб., II, 1956, 143); // безос. - Що без нас було б тут? Чи пив би хто воду з цього колодязя? Давно б його замулило, занесло... А так весь степ п'є (Гончар, Тронка, 1963, 57).
@ Замулювати (замулити) очі кому - вводити в оману, дурити кого-небудь. [Варка:] Погнав [чоловік] у ярмарок телицю.., продав за вісімнадцять карбованців і. всі гроші пропив... [Xарько:] Що ж ти очі людям замулюєш? А очіпка хіба я тобі не купив? (Кроп., III, 1959, 214).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | замулюю | замулюємо |
2 особа | замулюєш | замулюєте |
3 особа | замулює | замулюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | замулюватиму | замулюватимемо |
2 особа | замулюватимеш | замулюватимете |
3 особа | замулюватиме | замулюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | замулював | замулювали |
Жіночий рід | замулювала | |
Середній рід | замулювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | замулюймо | |
2 особа | замулюй | замулюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | замулюючи | |
Минулий час | замулювавши |