замчати
ЗАМЧАТИ, чу, чиш, док., перех., рідко. Дуже швидко завезти, завести, занести кого-, що-небудь кудись. Мене вхопили двоє молодиць попід руки - ..замчали мене кудись на кінець села межи діти... (Вовчок, VI, 1956, 225); Тоді стара Ростиславиха ридала, Що ти [Стугна-ріка] її молодого сина замчала (Мирний, V, 1955, 277).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | замчу | замчимо |
2 особа | замчиш | замчите |
3 особа | замчить | замчать |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | замчав | замчали |
Жіночий рід | замчала | |
Середній рід | замчало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | замчімо | |
2 особа | замчи | замчіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | замчавши |