замінник
ЗАМІННИК, а, ч. Матеріал, виріб і т. ін., що використовується, вживається замість іншого - дефіцитного або дорогого. В машинобудівній, електротехнічній та інших галузях народного господарства дедалі більше застосовуються як замінники кольорових металів пластмаси (Ком. Укр., З, 1963, 15); Завдяки розвиткові науки і техніки синтетичні матеріали перейшли з скромного місця замінників, яке вони займали на першому етапі їх застосування, в ряд незамінних матеріалів (Наука.., 8, 1958, 9); Замінники шкіри; Замінники білка; Замінник шерсті; // Взагалі те, чим заміняють що-небудь. Було багато людей, що взагалі вважали принизливим для себе ходити в кіно, вважали його примітивним і грубим замінником віками освяченої сцени (Довж., III, 1960, 281).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | замінник | замінники |
Родовий | замінника | замінників |
Давальний | замінникові, заміннику | замінникам |
Знахідний | замінник | замінники |
Орудний | замінником | замінниками |
Місцевий | на/у заміннику | на/у замінниках |
Кличний | заміннику | замінники |