замішка
ЗАМІШКА, и, ж. 1. Рідка страва з борошна, запареного окропом і звареного. Тітка варили замішку з кукурудзяного борошна (Томч., Готель.., 1960, 86).
2. с. г. Напіврідка суміш різних кормів для годування худоби.
ЗАМІШКА, и, ж., розм. 1. Те саме, що замішання 2. Замішка зробилась (Сл. Гр.).
2. Перешкода, перепона; затримка. [Семен Іванович:] Ти нас і поблагослови, як дітей своїх. Тепер ні в чім не буде замішки (Кв.-Осн., II, 1956, 356); -Твоя, сину, покійна баба правду казала: «пішки - не буде замішки»... (Вишня, І, 1956, 182).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | замішка | замішки |
Родовий | замішки | замішок |
Давальний | замішці | замішкам |
Знахідний | замішку | замішки |
Орудний | замішкою | замішками |
Місцевий | на/у замішці | на/у замішках |
Кличний | замішко | замішки |
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | замішка | замішки |
Родовий | замішки | замішок |
Давальний | замішці | замішкам |
Знахідний | замішку | замішки |
Орудний | замішкою | замішками |
Місцевий | на/у замішці | на/у замішках |
Кличний | замішко | замішки |