занедужувати
ЗАНЕДУЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАНЕДУЖАТИ, аю, аєш, док. 1. Ставати хворим; захворювати. - Чого ти, доню, така невесела, мов у воду опущена? Чи не занедужала, нехай бог боронить? (Кв.-Осн,, II, 1956, 37); Занедужав Іван, із печі не встає (Март., Тв., 1954, 38); Згадав Ярема, як познайомився з Остапом. Саме тоді він [Ярема] занедужав, лежав у землянці, і його трусила пропасниця (Кочура, Зол. грамота, 1960, 369).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | занедужую | занедужуємо |
2 особа | занедужуєш | занедужуєте |
3 особа | занедужує | занедужують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | занедужуватиму | занедужуватимемо |
2 особа | занедужуватимеш | занедужуватимете |
3 особа | занедужуватиме | занедужуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | занедужував | занедужували |
Жіночий рід | занедужувала | |
Середній рід | занедужувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | занедужуймо | |
2 особа | занедужуй | занедужуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | занедужуючи | |
Минулий час | занедужувавши |