занепокоїтися
ЗАНЕПОКОЇТИСЯ, оюся, оїшся, док., без додатка і чим. Відчути неспокій, тривогу. Вона марніла, блідла, худла. Батьки занепокоїлися її здоров'ям і стали удаватися до лікарів за порадою (Кобр., Вибр., 1954, 92); Василь зупинив машину. - Василю, чого став? - занепокоїлись товариші, відчуваючи, що не все гаразд (Довж., І, 1958, 80); Бачимо, тягнуть сапери всяке знаряддя, занепокоїлись командири, полетіла команда від уст до уст: форсувати річку (Гончар, Новели, 1954, 39).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | занепокоюся | занепокоїмося |
2 особа | занепокоїшся | занепокоїтеся |
3 особа | занепокоїться | занепокояться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | занепокоївся | занепокоїлися |
Жіночий рід | занепокоїлася | |
Середній рід | занепокоїлося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | занепокоймося | |
2 особа | занепокойся | занепокойтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | занепокоївшись |