запор
ЗАПОР, у, ч., мед. Недостатнє або нерегулярне, з затримкою, випорожнення кишечника. Клінічна картина хронічного коліту характеризується поносами, які чергуються іноді з запорами (Лікар. експертиза.., 1958, 50).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | запор | запори |
Родовий | запору | запорів |
Давальний | запорові, запору | запорам |
Знахідний | запор | запори |
Орудний | запором | запорами |
Місцевий | на/у запорі | на/у запорах |
Кличний | запоре | запори |