запікатися
ЗАПІКАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., ЗАПЕКТИСЯ, ечуся, ечешся, док. 1. Укриватися шкуринкою під дією жару в печі, духовці (про страви). Хліб добре запікся.
2. Перегріватися, перебуваючи довго на сонці або біля вогню, жару; обпалювати собі шкіру. - Вона була ще молодою; І прехорошая собою. На сонці дуже запеклась, Та й занедужала (Шевч., II, 1953, 18); Знать, була вона коло печі, коло роботи: рукава позасукувані, себе обв'язала чорним рушником, лице запеклося коло печі... (Н.-Лев., І, 1956, 115); // Загоряти, засмалюватися. В нього тіло було засмалене не менше, ніж у Олега. Видно, батько з сином запікалися в один час, під одним сонцем (Руд., Вітер.., 1958, 5).
3. Скипатися, гуснути (про кров). В скронях стукало, вогняні кола стояли в очах, на вустах запікалися червоні шкарубинки (Тулуб, Людолови, II, 1957, 164); [Русалка Польова:] Мак мій жаром червонів, а тепер він почорнів, наче крівця пролилася, в борозенці запеклася... (Л. Укр., III, 1952, 232); У бранця були зв'язані руки й ноги, на сорочці його запеклася кров (Скл., Святослав, 1959, 359).
Запектися кров'ю - вкритися плямами загуслої крові.
4. Засихаючи, вкриватися плівкою, тріскатися (про губи, рану і т. ін.); пересихати. Нічого Оксані робить, узяла ложечку, - солодке, горло промочила, що дуже запеклось у неї... (Кв.-Осн., II, 1956, 450); І рана запеклася на височку, І жах несвітський в погляді застиг (Рильський, Мости, 1948, 96); Він схуд, змарнів.. Ніс загострився, губи запеклися, а очі на змученому виду стали ще більшими, важкими і печальними (Коз., Гарячі руки, 1960, 75).
5. перен. Міцно осідати, не проходити, не зникати (про важкі переживання, сльози, образу і т. ін.). Від дум і гадання розпухала голова. В горлі запікалась гіркота (Баш, Надія, 1960, 153); Запеклась кривда у кожного в серці - торкнись до болячки - і запече (Коцюб., II, 1955, 41); В моїх очах ніхто не бачив сліз, - вони глибоко в серці запеклися та потайки палять мене вогнем... (У. Кравч., Вибр., 1958, 59).
@ Запеклося серце: а) хтось зробився черствою людиною. - Христя плаче, а в мене так серце запеклося, що і плакати не можу... (Мирний, III, 1954, 330); б) (чим) про важкі, болісні переживання. І я згадав своє село. Кого я там коли покинув? І батько й мати в домовині... І жалем серце запеклось, Що нікому мене згадати... (Шевч., І, 1951, 389).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | запікаюся | запікаємося |
2 особа | запікаєшся | запікаєтеся |
3 особа | запікається | запікаються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | запікатимуся | запікатимемося |
2 особа | запікатимешся | запікатиметеся |
3 особа | запікатиметься | запікатимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | запікався | запікалися |
Жіночий рід | запікалася | |
Середній рід | запікалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | запікаймося | |
2 особа | запікайся | запікайтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | запікаючись | |
Минулий час | запікавшись |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | запікаюся | запікаємося |
2 особа | запікаєшся | запікаєтеся |
3 особа | запікається | запікаються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | запікатимуся | запікатимемося |
2 особа | запікатимешся | запікатиметеся |
3 особа | запікатиметься | запікатимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | запікався | запікалися |
Жіночий рід | запікалася | |
Середній рід | запікалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | запікаймося | |
2 особа | запікайся | запікайтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | запікаючись | |
Минулий час | запікавшись |