запільний
ЗАПІЛЬНИЙ1 , а, е, рідко. Стос. до запілля. Огей згадує часи запільної боротьби, втечі, повернення і, нарешті, після довгої кривавої боротьби - влада робітників (Досв., Вибр., 1959, 205); До Валі сходились всі ниті Запільних справ (Ус., І сьогодні.., 1957, 115).
ЗАПІЛЬНИЙ2, а, е, с . г. Який знаходиться за полями, що обробляються, за нивами. Що ж до насаджень троянди і лаванди, то їх розміщують у запільному клину, оскільки вони залишаються на одному місці до 20 і більше років (Ол. та ефір. культ., 1956, 312); На запільних і прифермських ділянках люцерну можна сіяти весною чистим суцільно-рядковим способом (Хлібороб Укр., 7, 1964, 9).
ЗАПІЛЬНИЙ3: Запільне вікно - вікно у давній селянській хаті, що знаходиться над полом. Як тільки сонце кидає в запільне вікно свої ласкаві промінчики, - я беру невеличке барильце з водою і приєднуюсь до косарів (М. Ол., Чуєш.., 1959, 80).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | запільний | запільна | запільне | запільні |
Родовий | запільного | запільної | запільного | запільних |
Давальний | запільному | запільній | запільному | запільним |
Знахідний | запільний, запільного | запільну | запільне | запільні, запільних |
Орудний | запільним | запільною | запільним | запільними |
Місцевий | на/у запільному, запільнім | на/у запільній | на/у запільному, запільнім | на/у запільних |