зариватися
ЗАРИВАТИСЯ1, аюся, аєшся, недок., ЗАРИТИСЯ, июся, иєшся, док. Риючи заглиблення у землі, піску і т. ін. або розгрібаючи сіно, солому і т. ін., ховатися; закопуватися. Зимує.. ропуха на суші, закопуючись у землю, під коріннями дерев тощо. Зариватися може дуже глибоко (Визначник земноводних.., 1955, 55); Мокрі, вибовтані, ввечері йшли [заробітчани] з піснями, заривалися в солому, спали парким сном (Горд., II, 1959, 163); В сніг ти [заєць] спочити зарився, аж ось Псар і хорти уже в поле поспіли (Щог., Поезії, 1958, 121); Як Одіссей, потомлений блуканням По морю синьому, я - стомлений життям - Приліг під тінню сокора старого, Зарився в листя і забув про все (Рильський, І, 1960, 155); // Забираючись під що-небудь, закриваючись чимось м'яким, пухким, ховати себе або своє обличчя. [Печериця:] Де б тільки його заховатись?.. А ось: у курінь залізти, в одежу дідову заритись... (Мирний, V, 1955, 155); Так приємно було лежати в пухкому, теплому ліжку, зарившись обличчям у подушку (Шовк., Інженери, 1956, 6); // Занурюватися у воду (про човен, корабель і т. ін.). Він [катер] круто повернув і пішов, зариваючись у хвилі, назад, до пароплава (Донч., III, 1956, 228); // перен. Захоплюватися якоюсь справою, роботою і т. ін., забуваючи про все навколишнє. Петро все глибше та глибше заривався у свою працю, зживався з своєю роботою (Мирний, І, 1954, 353).
Зариватися (заритися) носом [у землю] - падати. Коли кулі дзижчать над ним [Яреськом], він з лету заривається носом у землю (Гончар, II, 1959, 24).
ЗАРИВАТИСЯ2, аюся, аєшся, недок., ЗАРВАТИСЯ, вуся, вешся, док. 1. розм. Діяти самовпевнено, переоцінюючи свої можливості, сили, права, не враховуючи обставин. - Відчувши себе повновладним господарем, він неодмінно зарветься, і провал у нього піде за провалом (Шовк., Інженери, 1956, 226); [Коршун:] Трохи я зарвався. Нічого, наперед розумніший буду. Двох збив, а зенітка - мене (Собко, П'єси, 1958, 201); // Поводити себе занадто самовпевнено, зухвало. - Попереджую тебе. Не заривайся! - продовжував кричати він. - Де, коли? - спитала Леся, не глянувши на нього. - А сьогодні. Ще тільки день почався, і вже скарги на тебе (Хижняк, Невгамовна, 1961, 227).
2. діал. Починати сварку з ким-небудь. Не заривайся з багатирем, бо він судців підкупе [підкупить] (Сл. Гр.).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зариваюся | зариваємося |
2 особа | зариваєшся | зариваєтеся |
3 особа | заривається | зариваються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зариватимуся | зариватимемося |
2 особа | зариватимешся | зариватиметеся |
3 особа | зариватиметься | зариватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | заривався | заривалися |
Жіночий рід | заривалася | |
Середній рід | заривалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зариваймося | |
2 особа | заривайся | заривайтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | зариваючись | |
Минулий час | заривавшись |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зариваюся | зариваємося |
2 особа | зариваєшся | зариваєтеся |
3 особа | заривається | зариваються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зариватимуся | зариватимемося |
2 особа | зариватимешся | зариватиметеся |
3 особа | зариватиметься | зариватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | заривався | заривалися |
Жіночий рід | заривалася | |
Середній рід | заривалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зариваймося | |
2 особа | заривайся | заривайтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | зариваючись | |
Минулий час | заривавшись |