зарокотати
ЗАРОКОТАТИ, очу, очеш і ЗАРОКОТІТИ, очу, отиш, док. Почати рокотати, рокотіти. Не хмаровиння - чорний дим. Та от хвилина, і потому Зарокотав, ударив грім... (Фомін, Вибр., 1958, 51); Линув дощ, рясний, веселий, благодатний, покотився туманом по степу, заграла, зарокотала, захлюпала по ярах вода (Тют., Вир, 1960, 84); Зарокотав мотор автомашини (Грим., Незакінч. роман, 1962, 233); Раптом густий бас зарокотів -спершу ледь чутно, не на повну силу, а потім все гучніше й гучніше (Руд., Остання шабля, 1959, 24); // безос. Десь угорі загуло, зарокотіло, заграло - величаво, могутньо. Що це могло так грати? ..Орган? (Гончар, II, 1959, 124).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зарокочу | зарокочемо |
2 особа | зарокочеш | зарокочете |
3 особа | зарокоче | зарокочуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | зарокотав | зарокотали |
Жіночий рід | зарокотала | |
Середній рід | зарокотало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зарокочімо | |
2 особа | зарокочи | зарокочіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | зарокотавши |