засвататися
ЗАСВАТАТИСЯ, аюся, аєшся, док., без додатка і рідко на кому. Одержати згоду на одруження (про хлопця, чоловіка) звичайно через старостів. [Микола:] Тут живе одна бідна вдова з дочкою, то, мабуть, на Наталці возний засватався (Котл., II, 1953, 29); Я вже великий виріс, уже засватався (Мирний, І, 1954, 191); Тієї ж осені Остап і собі засватався (Головко, II, 1957, 400); // з ким. Дати згоду на одруження (про дівчину, жінку). Діждавсь [Яків], що виявився багач з чужого села, і засваталася вона з тим багачем (Вовчок, І, 1955, 220); -Якої ж ти напасті з Петром засваталась? (Л. Укр., III, 1952, 739).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | засватаюся | засватаємося |
2 особа | засватаєшся | засватаєтеся |
3 особа | засватається | засватаються |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | засватався | засваталися |
Жіночий рід | засваталася | |
Середній рід | засваталося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | засватаймося | |
2 особа | засватайся | засватайтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | засватавшись |