заслабнути
ЗАСЛАБНУТИ і ЗАСЛАБТИ, бну, бнеш; мин. ч. заслаб, ла, ло; док., розм. Стати хворим; захворіти. Я весь заслаб, я весь змарнів (Граб., І, 1959, 399); У Романихи заслабла корова. Лежала на соломі і сумно дивилася великими, сивими очима (Стеф., І, 1949, 49); Минулої ночі дівчинка зовсім заслабла, втратила свідомість і непритомна кликала матір (Хижняк, Тамара, 1959, 189); // нащо і рідко чим. Захворіти на яку-небудь хворобу. Найменша дитина тяжко заслабла на запалення в легенях (Коцюб., III, 1956, 395); Давно вже ходимо й спочину не маємо, а я тим часом заслаб ногами (Морд., І, 1958, 45).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | заслабну | заслабнемо |
2 особа | заслабнеш | заслабнете |
3 особа | заслабне | заслабнуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | заслабнув | заслабнули |
Жіночий рід | заслабнула | |
Середній рід | заслабнуло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | заслабнімо | |
2 особа | заслабни | заслабніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | заслабнувши |