засмоктаний
ЗАСМОКТАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до засмоктати 1, 2. Плачинда.. ляснув батогом по конях, але засмоктані тванню колеса тільки жалібно писнули і не ворухнулися з місця (Стельмах, Хліб.., 1959, 105).
2. у знач. прикм. Який має виснажений вигляд; схудлий, змарнілий. Доводилося бачити їй і попенка; панич, а лице у плямах, голова закустрана, сам засмоктаний (Мирний, III, 1954, 158); Одна корівка, засмоктана й затягана, лежала просто на дорозі й ремигала (Ю. Янов., II, 1958, 326).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | засмоктаний | засмоктана | засмоктане | засмоктані |
Родовий | засмоктаного | засмоктаної | засмоктаного | засмоктаних |
Давальний | засмоктаному | засмоктаній | засмоктаному | засмоктаним |
Знахідний | засмоктаний, засмоктаного | засмоктану | засмоктане | засмоктані, засмоктаних |
Орудний | засмоктаним | засмоктаною | засмоктаним | засмоктаними |
Місцевий | на/у засмоктаному, засмоктанім | на/у засмоктаній | на/у засмоктаному, засмоктанім | на/у засмоктаних |