застарівати
ЗАСТАРІВАТИ, аю, аєш, недок., ЗАСТАРІТИ, старію, старієш, док. 1. Ставати старим; старіти. Марксисти-ленінці розглядають комунізм як організм, що безперервно розвивається, в якому поступово щось застарівав і щось утверджується (Ком. Укр., 8, 1965, 38); Він був не з тих богатирів, А цілився у генерали... Та надто рано застарів (Воскр., Подивись... 1962, 14); Великий аркуш фанери на стовпі [оголошень] чомусь не мінявся і вже досить таки застарів (Коз., Гарячі руки, 1960, 45).
2. тільки 3 ос. Виходити з ужитку, з моди; не відповідати сучасним вимогам. Мрію я про той близький час, коли щезне різниця між селом та містом, коли всі висоти культури будуть і в селянина напохваті. Селянин! Навіть саме слово це застарів (Ю. Янов., І, 1958, 429).
3. Укорінятися, стаючи невиліковним; задавнюватися (про хворобу). - А ти хіба ж так і не вирізав, -спитав Цюпенко, - отого свого клятого апендициту? - Ні.. Хірург каже, що рисковано, дуже, бач, застарів (Рудь, Гомін.., 1959, 56).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | застаріваю | застаріваємо |
2 особа | застаріваєш | застаріваєте |
3 особа | застаріває | застарівають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | застаріватиму | застаріватимемо |
2 особа | застаріватимеш | застаріватимете |
3 особа | застаріватиме | застаріватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | застарівав | застарівали |
Жіночий рід | застарівала | |
Середній рід | застарівало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | застаріваймо | |
2 особа | застарівай | застарівайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | застаріваючи | |
Минулий час | застарівавши |