засторога
ЗАСТОРОГА, и ж., рідко. Те саме, що застереження 2. І знову життя однієї дитини закривалося мрякою безмірного віддалення, де губилися всякі застороги й голос матері (Кобр., Вибр., 1954, 13); Тривожна засторога вчителя мимоволі торкнулася душі кожного, всі одразу помітили, що могила підозріло порита якимись ровами (Гончар, Тронка, 1963, 38).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | засторога | застороги |
Родовий | застороги | засторог |
Давальний | засторозі | засторогам |
Знахідний | засторогу | застороги |
Орудний | засторогою | засторогами |
Місцевий | на/у засторозі | на/у засторогах |
Кличний | засторого | застороги |