затверджувати
ЗАТВЕРДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАТВЕРДИТИ, джу, диш, док. 1. перех. Схвалювати що-небудь, вважати остаточно вирішеним. На сьогоднішніх зборах затверджували план участі піонерії в наступі на гусінь (Донч., 1,1956,64); -Такого звіту й затвердити, по-моєму, не можна... (Вишня, І, 1956, 141); // Узаконювати що-небудь, надаючи юридичної сили якійсь постанові, рішенню і т. ін. Суд затверджував конфіскацію (Кол., Терен.., 1959, 319); [Покликач:] Вирок їм ще затвердити має.. цезар-імператор (Л. Укр., II, 1951, 537); Сиклета подала духовницю в суд, щоб землю затвердили за нею й за Петрусем (Н.-Лев., IV, 1956, 224); - Товариші, сьогодні повітком затвердив наш розподіл. Тепер ви за всіма законами справжні господарі землі (Стельмах, II, 1952, 17); // кого ким. Санкціонувати призначення, обрання кого-небудь на якусь посаду, роботу. Що ж може сказати губернатор після того, як він написав в управу, що затвердить мене на всякій посаді? (Коцюб., III, 1956, 190); [Ромодан:] Товариша Калину затвердили другим секретарем обкому (Корн., II, 1955, 337).
2. неперех., рідко. Засвідчувати правдивість, дійсність чого-небудь; підтверджувати. - Так таки по-мужицькому й написано? - не діймаючи віри, спитав батько вдруге. - Так і понаписувано, - затвердив Петро (Вас., І, 1959, 95).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | затверджую | затверджуємо |
2 особа | затверджуєш | затверджуєте |
3 особа | затверджує | затверджують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | затверджуватиму | затверджуватимемо |
2 особа | затверджуватимеш | затверджуватимете |
3 особа | затверджуватиме | затверджуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | затверджував | затверджували |
Жіночий рід | затверджувала | |
Середній рід | затверджувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | затверджуймо | |
2 особа | затверджуй | затверджуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | затверджуючи | |
Минулий час | затверджувавши |