затонути
ЗАТОНУТИ, ону, онеш, док. Занурившись у воду, упасти на дно річки, моря і т. ін.; потонути. Човен затонув на глибині вісімдесят п'ять метрів (Трубл., Шхуна.., 1940, 290); // рідко. Поринувши з головою в яку-небудь рідину, загинути; втопитися. Мостовиночка поломилася, вірний дружок затонув (Чуб., V, 1874, 370); Котятко все й затонуло в молоці (Фр., VI, 1951, 142).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | затону | затонемо |
2 особа | затонеш | затонете |
3 особа | затоне | затонуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | затонув | затонули |
Жіночий рід | затонула | |
Середній рід | затонуло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | затонімо | |
2 особа | затони | затоніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | затонувши |