затрачати
ЗАТРАЧАТИ, аю, аєш і ЗАТРАЧУВАТИ, ую уєш, недок., ЗАТРАТИТИ, ачу, атиш, док., перех. 1. Використовувати, витрачати час, сили, гроші і т. ін на що-небудь з певною метою. Краще б було, якбі всі люди говорили однією мовою, не треба б було затрачувати часу на те, щоб вивчитися чужим мовам (Мирний, V, 1955, 306); Навряд чи й варто стільки труда затрачувать.., щоб.. прочитать дві-три скучні і сухі брошурки... (Л.. Укр.,У, 1956, 135); Карбованець можна затратити в різних господарствах і навіть в різних галузях одного колгоспу з різною ефективністю (Ком. Укр., 5, 1960, 62).
2. діал. Втрачати що-небудь. Полум'я натхнення.. погасає, затрачую голос душі (У. Кравч., Вибр., 1958. 255); Як перевозився до Борщева, то і ті листи затратив (Стеф., III, 1954, 58).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | затрачаю | затрачаємо |
2 особа | затрачаєш | затрачаєте |
3 особа | затрачає | затрачають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | затрачатиму | затрачатимемо |
2 особа | затрачатимеш | затрачатимете |
3 особа | затрачатиме | затрачатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | затрачав | затрачали |
Жіночий рід | затрачала | |
Середній рід | затрачало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | затрачаймо | |
2 особа | затрачай | затрачайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | затрачаючи | |
Минулий час | затрачавши |