затрембітати
ЗАТРЕМБІТАТИ, аю, аєш, док., діал. Заграти (на трембіті). - Вилізу на копицю та й си подивлю [подивлюся] в гори на полонинку, а ти мені затрембітай... (Коцюб., II, 1955, 316); // Зазвучати (про трембіту). Вночі на верховині затрембітала трембіта, берестяна гуцульська сурма (Нерв., Невигад. життя, 1958, 260).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | затрембітаю | затрембітаємо |
2 особа | затрембітаєш | затрембітаєте |
3 особа | затрембітає | затрембітають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | затрембітав | затрембітали |
Жіночий рід | затрембітала | |
Середній рід | затрембітало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | затрембітаймо | |
2 особа | затрембітай | затрембітайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | затрембітавши |