захалявний
ЗАХАЛЯВНИЙ, а, е. Який зберігається за халявою. Нишком записував він [Т. Шевченко] свої твори в малесенькі книжечки, ховаючи їх за халяву чобота (звідси й назва захалявні») (Іст. укр. літ.. І, 1954, 247); Ще не кипів куліш і, дожидаючи, поки він звариться, всі поважно сьорбали захалявними ложками з іншого казанка (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 65).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | захалявний | захалявна | захалявне | захалявні |
Родовий | захалявного | захалявної | захалявного | захалявних |
Давальний | захалявному | захалявній | захалявному | захалявним |
Знахідний | захалявний, захалявного | захалявну | захалявне | захалявні, захалявних |
Орудний | захалявним | захалявною | захалявним | захалявними |
Місцевий | на/у захалявному, захалявнім | на/у захалявній | на/у захалявному, захалявнім | на/у захалявних |