захвачувати
ЗАХВАЧУВАТИ і рідко ЗАХВАТУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАХВАТИТИ, хвачу, хватиш, док., перех. 1. Ідучи кудись, брати з собою кого-, що-небудь. Артем повеселішав. Спитав, чи на село б не можна чогось захватити [з літератури] (Головко, II, 1957, 406).
2. розм. Забирати силою, захоплювати; // Привласнювати що-небудь, належне іншому.
3. Поширюючись, охоплювати що-небудь (про полум'я, туман, промені). Пожар захватив уже цілу Довбущуківну (Фр., VIII, 1952, 206).
4. розм. Заставати кого-небудь зненацька. Кораблі на морі поспішають перебігти свій шлях, щоб їх не захватив у дорозі шторм (Ю. Янов., II, 1958, 41).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | захвачую | захвачуємо |
2 особа | захвачуєш | захвачуєте |
3 особа | захвачує | захвачують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | захвачуватиму | захвачуватимемо |
2 особа | захвачуватимеш | захвачуватимете |
3 особа | захвачуватиме | захвачуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | захвачував | захвачували |
Жіночий рід | захвачувала | |
Середній рід | захвачувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | захвачуймо | |
2 особа | захвачуй | захвачуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | захвачуючи | |
Минулий час | захвачувавши |