захололий
ЗАХОЛОЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до захолонути, захолоти. Понасходились народи Кобзаря того почути і диханням гріли серце, у негодах захололе (Гур., Друзі.., 1959, 6); // у знач. прикм. Він випив залпом майже півсклянки захололого чаю (Жур., Вечір.., 1958, 148); Попеляста, кольору захололих зливків сталі «Победа» весело проскочила по проспекту (Загреб.. Спека, 1961, 97); А на колінах важко перед ним Вклякала жінка, поглядом смутним Вдивляючись у риси захололі (Перв., II, 1958, 192).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | захололий | захолола | захололе | захололі |
Родовий | захололого | захололої | захололого | захололих |
Давальний | захололому | захололій | захололому | захололим |
Знахідний | захололий, захололого | захололу | захололе | захололі, захололих |
Орудний | захололим | захололою | захололим | захололими |
Місцевий | на/у захололому, захололім | на/у захололій | на/у захололому, захололім | на/у захололих |