захотітися
ЗАХОТІТИСЯ, очеться, док., безос., з інфін., чого, із спол. щоб і без додатка. З'явитися, виникнути бажанню, прагненню.- Гляди ж, Кулино! Нагодуй мене так, щоб через цілісінький піст не захотілося мені їсти (Кв.-Осн., II, 1956, 478); Захотілось мерзлого в Петрівку (Номис, 1864, № 5344); А я сижу [сиджу] та думаю: чого се так захотілося дядині, щоб у неї я була? (Мирний, І, 1954, 88); - Часом і вночі кличуть до терема,- сказала Ярина, показавши рукою на двері. -Як захочеться матінці княгині (Скл., Святослав, 1959, 81); І так захотілось з-під грому Осінніх вітрів чужини Додому, до рідного дому, На тихі трипільські лани (Мал., Звенигора, 1959, 131).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | захочуся | захочемося |
2 особа | захочешся | захочетеся |
3 особа | захочеться | захочуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | захотівся | захотілися |
Жіночий рід | захотілася | |
Середній рід | захотілося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | захочімося | |
2 особа | захочись | захочіться |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | захотівшись |
захтітися
ЗАХТІТИСЯ, хочеться, док., безос., діал. Захотітися. Захтілось пити.
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | захочуся | захочемося |
2 особа | захочешся | захочетеся |
3 особа | захочеться | захочуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | захтівся | захтілися |
Жіночий рід | захтілася | |
Середній рід | захтілося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | захочімося | |
2 особа | захочись | захочіться |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | захтівшись |