заціловувати
ЗАЦІЛОВУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАЦІЛУВАТИ, ую, уєш, док., перех. 1. Довго цілувати, вкривати поцілунками кого-небудь; втомлювати цілуючи. Федір, п'яніючи від несподіваного щастя, обхопив їх обох [Валентину з Олегом] і почав ревно заціловувати (Руд., Вітер.., 1958, 149); Данилові трусила [Марина] руку кілька хвилин, а Тосю пообіцяла зацілувати до смерті (Смолич, Мир.., 1958, 44); * Образно. Лози віти простягають, Щоб обняти срібну хвилю І на смерть зацілувать (Олесь, Вибр., 1958, 46).
2. тільки док. Почати цілувати. Іван ухопив дружину в обійми і зацілував її в червоні, як жар, губи і в очі з чорними віями (Чорн., Потік.., 1956, 191); * Образно. За тиждень до Жовтневих свят знову потеплішало. Розірвавши запону сірих хмар, сонце жадібно зацілувало вимучену вітрами землю (Логв., Літа.., 1960, 84).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | заціловую | заціловуємо |
2 особа | заціловуєш | заціловуєте |
3 особа | заціловує | заціловують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | заціловуватиму | заціловуватимемо |
2 особа | заціловуватимеш | заціловуватимете |
3 особа | заціловуватиме | заціловуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | заціловував | заціловували |
Жіночий рід | заціловувала | |
Середній рід | заціловувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | заціловуймо | |
2 особа | заціловуй | заціловуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | заціловуючи | |
Минулий час | заціловувавши |