зачухувати
ЗАЧУХУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАЧУХАТИ, аю, аєш, док., розм. 1. тільки док. Почати чухати. Книш і Рубець зареготалися, а Проценко, засовавшись і зачухавши потилицю, сказав: - Уже мені сі баби! (Мирний, III, 1954, 270).
2. перен., жарт. Виправляти наслідки якої-небудь невдачі. За півгодини тільки очунявся, кліпнув очима, дивлюсь: ліворуч стоїть кум, аварію зачухує (Вишня, І, 1956, 256); [Панас Захарович:] Пора гаряча, пора. Тут день проспи, то потім і за рік не зачухаєш (Баш, Дніпр. зорі, 1953, 64).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зачухую | зачухуємо |
2 особа | зачухуєш | зачухуєте |
3 особа | зачухує | зачухують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зачухуватиму | зачухуватимемо |
2 особа | зачухуватимеш | зачухуватимете |
3 особа | зачухуватиме | зачухуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | зачухував | зачухували |
Жіночий рід | зачухувала | |
Середній рід | зачухувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зачухуймо | |
2 особа | зачухуй | зачухуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | зачухуючи | |
Минулий час | зачухувавши |