зашкарубнути
ЗАШКАРУБНУТИ, ну, неш, док. 1. Взятися цупкою корою, стати шкарубким, жорстким.- Сорочка на тобі зашкарубла, як кора на дереві, штани умазані в волячу мазку (Коцюб., II, 1955, 18); Сніг на полях зашкаруб, став наче підошва (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 147); Від сонця і вітру шкіра зашкарубла, почорніла, ніби обкурена на вогнищі (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 216).
2. перен. Зупинитися у своєму розвитку, не піддаючись впливові нового, прогресивного. То не такі люди, аби їх чим пройняти, вони, здається мені, так зашкарубли у своїх шкаралупках, що до їх уже «глас чоловічий» не доходить (Л. Укр., V, 1956, 57); - Ви знаєте, може, це наївно, але мені здається, що трохи зашкарубли інженери в нашому цеху.. Я придивлялась довго і бачу, що можна дещо змінити (Хижняк, Невгамовна, 1961, 42).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зашкарубну | зашкарубнемо |
2 особа | зашкарубнеш | зашкарубнете |
3 особа | зашкарубне | зашкарубнуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | зашкарубнуб | зашкарубнубли |
Жіночий рід | зашкарубнубла | |
Середній рід | зашкарубнубло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зашкарубнімо | |
2 особа | зашкарубни | зашкарубніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | зашкарубнубши |