защепнутий
ЗАЩЕПНУТИЙ, рідко ЗАЩЕПНЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до защепнути. Як улетів [сотник] у двір та до хорунжевниної хати, та у сіни, та примісінько у хатні двері, що зачинені і із середини защепнуті були, геп! мов довбнею (Кв.-Осн., II, 1956, 202); Тихона не було. І на дім до нього заходив Гордій, та хата защепнена знадвору, і кілочок застромлено (Головко, 1957, 135); Підвів [Федір Іванович] мене до дзеркала; дивлюсь: козакин мій защепнутий на всі гаплики (Стор. І, 1957, 120); // защепнуто, безос. присудк. сл. Всі троє дверей, що з вівтаря в церкву, було зачинено щільно, а царські врата ще й запнуто завісою і гачок защепнуто (Мик., Кадильниця, 1959, 41).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | защепнутий | защепнута | защепнуте | защепнуті |
Родовий | защепнутого | защепнутої | защепнутого | защепнутих |
Давальний | защепнутому | защепнутій | защепнутому | защепнутим |
Знахідний | защепнутий, защепнутого | защепнуту | защепнуте | защепнуті, защепнутих |
Орудний | защепнутим | защепнутою | защепнутим | защепнутими |
Місцевий | на/у защепнутому, защепнутім | на/у защепнутій | на/у защепнутому, защепнутім | на/у защепнутих |