збитень
ЗБИТЕНЬ, тню, ч., заст. Гарячий напій, який готувався з води, меду і прянощів. Цибелла же була ласуха, Для збитню рада хоть на все (Котл., І, 1952, 218); Як один на одного разом зглянуть, так... Василь - мов у самій душній хаті, неначе його хто трьома кожухами вкрив і гарячим збитнем напува (Кв.-Осн., II, 1956, 28).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | збитень | збитні |
Родовий | збитню | збитнів |
Давальний | збитневі, збитню | збитням |
Знахідний | збитень | збитні |
Орудний | збитнем | збитнями |
Місцевий | на/у збитні | на/у збитнях |
Кличний | збитню | збитні |