збиткуватися
ЗБИТКУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., діал. 1. над ким, з кого, рідко на кого і без додатка. Знущатися. Каже мені чужа мати З-під каменя огонь брати.- Не збиткуйся, чужа мати, Не збиткуйся надо мною (Чуб., V, 1874, 548); - Що ж. може, її хоч свекруха жалує? - Де там! Коли вже чоловік збиткується, то свекрусі... Сказано: чужа мати!.. (Л. Укр., III, 1952, 471); Єремія став у всьому підкреслювати зненависть до православних, до схизматів і збиткувався на них за всякої нагоди (Панч, Гомон. Україна, 1954, 169); // над чим, на чому. Глумитися. От і збиткуються на твоїм гробі (Фр., XIII, 1954, 161).
2. Пустувати, жартувати. Роман, Юрко та Василь гаразд і самі повитягують вікна Плачинді на дах.. Коли ж його, Левка, питатимуть інші парубки про це, він буде морщитися, віднікувитися, але так, що всякий здогадається: і він збиткувався вночі на даху у Плачинди (Стельмах, І, 1962, 68); * Образно. Шепоче над берізками, Збиткуючись, струмок, Що крешуть в серці іскрами Підківки чобіток... (Гірник, Сонце.., 1958, 135).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | збиткуюся | збиткуємося |
2 особа | збиткуєшся | збиткуєтеся |
3 особа | збиткується | збиткуються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | збиткуватимуся | збиткуватимемося |
2 особа | збиткуватимешся | збиткуватиметеся |
3 особа | збиткуватиметься | збиткуватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | збиткувався | збиткувалися |
Жіночий рід | збиткувалася | |
Середній рід | збиткувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | збиткуймося | |
2 особа | збиткуйся | збиткуйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | збиткуючись | |
Минулий час | збиткувавшись |