звикатися
ЗВИКАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., ЗВИКНУТИСЯ і рідко ЗВИКТИСЯ, кнуся, кнешся, док. 1. з чим, рідко до чого. Переставати сприймати що-небудь як нове, незвичне, зживатися з чимось, призвичаюватися до чого-небудь. Треба було.. звикатися з новою школою (Вас., І, 1959, 145); У Пакришневій сім'ї вже трохи звиклися до того, що Федір не жив дома (Збан., Сеспель, 1961, 341); // також без додатка. Освоюватися з чим-небудь, пристосовуватися до чогось. - Звикайся, Лялю. Будуть неабиякі труднощі (Гончар, IV, 1960, 33); // з чим. Примирятися з чим-небудь небажаним, неприємним. Микула, який вже зі своїм нещастям звикся, недовго перевертався на соломі; заснув (Мак., Вибр., 1956, 555); З тією думкою, що незабаром доведеться жінку ховати, він давно звикся (Л. Янов., І, 1959, 54); // з ким. Ставати близькою, своєю людиною по відношенню до кого-небудь. Попрощалася Марія з своїми дорогими друзями, з якими так зжилася і звиклась (Цюпа, Назустріч.., 1958, 277).
2. рідко. Те саме, що звикати 1. Пріська звиклася завжди одна бути (Мирний, III, 1954, 122).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | звикаюся | звикаємося |
2 особа | звикаєшся | звикаєтеся |
3 особа | звикається | звикаються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | звикатимуся | звикатимемося |
2 особа | звикатимешся | звикатиметеся |
3 особа | звикатиметься | звикатимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | звикався | звикалися |
Жіночий рід | звикалася | |
Середній рід | звикалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | звикаймося | |
2 особа | звикайся | звикайтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | звикаючись | |
Минулий час | звикавшись |