звисаючий
ЗВИСАЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до звисати. У неї [людини] опущена голова з сивим, звисаючим донизу волоссям (Моє життя в мист., 1955, 162); Баба підносить своє подовгасте, звисаюче і набрескле лице (Черемш., Тв., 1960, 162); Перше, що впало Самійлові в око, були звисаючі з стелі великі кам'яні брили, вкриті каламутними краплями роси (Кучер, Чорноморці, 1956, 341); Обрамлена густими, звисаючими над самим берегом деревами, котить вона [Десна] свої могутні хвилі (Міщ., Сіверяни, 1961, 8).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | звисаючий | звисаюча | звисаюче | звисаючі |
Родовий | звисаючого | звисаючої | звисаючого | звисаючих |
Давальний | звисаючому | звисаючій | звисаючому | звисаючим |
Знахідний | звисаючий, звисаючого | звисаючу | звисаюче | звисаючі, звисаючих |
Орудний | звисаючим | звисаючою | звисаючим | звисаючими |
Місцевий | на/у звисаючому, звисаючім | на/у звисаючій | на/у звисаючому, звисаючім | на/у звисаючих |