звично
ЗВИЧНО. Присл. до звичний. Імператор звично розсипав ласкаву усмішку всім, хто зустрічався з ним поглядом (Кочура, Зол. грамота, 1960, 194); Радісно мружиться на хмару Семен Побережний, а руки його звично орудують веслом (Стельмах, II, 1962, 212); Молитва проходила звично й досить нудно (Ле, Міжгір'я, 1953, 70).