здивовання
ЗДИВОВАННЯ, я, с. Те саме, що здивування. Сусанна унесла лампу і присунула страву. Чоловік не дивився на неї, ще скований здивованням і жахом (Коцюб., II, 1955, 368).
@ На [превелике (велике)] здивовання - те саме, що На [превелике (велике)] здивування (див. здивування). На моє здивовання, козак Корсун сидів у холодку й чекав (Ю. Янов., V, 1959, 143).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | здивовання | здивовання |
Родовий | здивовання | здивовань |
Давальний | здивованню | здивованням |
Знахідний | здивовання | здивовання |
Орудний | здивованням | здивованнями |
Місцевий | на/у здивованні | на/у здивованнях |
Кличний | здивовання | здивовання |