здоровецький
ЗДОРОВЕЦЬКИЙ, а, е, розм. Те саме, що здоровенний. Крадькома здоровецький старий кіт до діда Василя підійде та - стриб на лаву (Мик., II, 1957, 27); На плечах чорніє здоровецька кучерява голова, як макітра (Н.-Лев., III, 1956, 266); Сей та той [господар] підійме здоровецькою рукою колесо вгору, пустить його легко до землі і прислухається до його стуку (Фр., IV, 1950, 189).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | здоровецький | здоровецька | здоровецьке | здоровецькі |
Родовий | здоровецького | здоровецької | здоровецького | здоровецьких |
Давальний | здоровецькому | здоровецькій | здоровецькому | здоровецьким |
Знахідний | здоровецький, здоровецького | здоровецьку | здоровецьке | здоровецькі, здоровецьких |
Орудний | здоровецьким | здоровецькою | здоровецьким | здоровецькими |
Місцевий | на/у здоровецькому, здоровецькім | на/у здоровецькій | на/у здоровецькому, здоровецькім | на/у здоровецьких |