здружувати
ЗДРУЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗДРУЖИТИ, здружу, здружиш, док., перех. Зближувати, робити друзями. Як горе народне згуртовує всіх! Як зближує, здружує всіх небезпека! Як глибшає ніжність до друзів своїх!.. (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 247); Любов до театру здружила І. К. Тобілевича з М. Л. Кропивницьким (Життя Саксаганського, 1957, 11); Вони були нерозлучними: спільна робота в «Червоних зорях» [підпільній комсомольській організації] ще більше здружила хлопців (Гур., Осок. друзі, 1946, 52).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | здружую | здружуємо |
2 особа | здружуєш | здружуєте |
3 особа | здружує | здружують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | здружуватиму | здружуватимемо |
2 особа | здружуватимеш | здружуватимете |
3 особа | здружуватиме | здружуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | здружував | здружували |
Жіночий рід | здружувала | |
Середній рід | здружувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | здружуймо | |
2 особа | здружуй | здружуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | здружуючи | |
Минулий час | здружувавши |