землевпорядний
ЗЕМЛЕВПОРЯДНИЙ, а, е. Стос. до землевпорядкування. Велику стійкість у боротьбі проти здійснення аграрної столипінської реформи проявили селяни с. Губарівки, Богодухівського повіту, Харківської губернії, які виступили проти проведення землевпорядних робіт і виділення куркулям кращої землі на відруби (Іст. УРСР, І, 1953, 673).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | землевпорядний | землевпорядна | землевпорядне | землевпорядні |
Родовий | землевпорядного | землевпорядної | землевпорядного | землевпорядних |
Давальний | землевпорядному | землевпорядній | землевпорядному | землевпорядним |
Знахідний | землевпорядний, землевпорядного | землевпорядну | землевпорядне | землевпорядні, землевпорядних |
Орудний | землевпорядним | землевпорядною | землевпорядним | землевпорядними |
Місцевий | на/у землевпорядному, землевпоряднім | на/у землевпорядній | на/у землевпорядному, землевпоряднім | на/у землевпорядних |