зладити
ЗЛАДИТИ1, джу, диш, док., перех., діал. 1. Зробити, змайструвати що-небудь. От якби який-небудь механічний психометр винайти, похожий на той, що зладив Вундт для міряння інтенсивності чуття (Фр., І, 1955, 300); // Зварити, спекти і т. ін.; приготувати (страву). Червоноармієць звернувся до сестри: - Та, може, хоч суп який зладити.. з цього шматка зайця? (Трубл., І, 1955, 55).
2. Зробити придатним для використання; підготувати. Оце я врешті зладила до друку свої вірші (Л. Укр., V, 1956, 77); - Я до втечі вже все зладив, не вистачає мені лише сталевого долота (Оп., Іду., 1958, 97).
ЗЛАДИТИ2, джу, диш, док., розм. Налагодити з ким-небудь дружні стосунки, добрі взаємини. Щодня він ходив на роботу влаштовуватись. Бо в тому оркестрі, де грав, ніби з керівником не зладив (Є. Кравч., Квіти.., 1959, 172).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зладжу | зладимо |
2 особа | зладиш | зладите |
3 особа | зладить | зладять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | зладив | зладили |
Жіночий рід | зладила | |
Середній рід | зладило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зладьмо | |
2 особа | зладь | зладьте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | зладивши |