зловорожий
ЗЛОВОРОЖИЙ, а, е. 1. Який бажає зла, нещастя іншому. О, як топтали банди зловорожі Вкраїнське слово, чисте, як алмаз... (Забашта, Пісня.., 1961, 36); // Який виражає недоброзичливість, ворожість. [Кассандра:] Чом я хоч поглядом не задержала? Злякався б він очей тих зловорожих (Л. Укр., II, 1951, 272).
2. Який передвіщає зло, нещастя. Ох, як часто мене опановують сни зловорожі (Л. Укр., І, 1951, 214).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | зловорожий | зловорожа | зловороже | зловорожі |
Родовий | зловорожого | зловорожої | зловорожого | зловорожих |
Давальний | зловорожому | зловорожій | зловорожому | зловорожим |
Знахідний | зловорожий, зловорожого | зловорожу | зловороже | зловорожі, зловорожих |
Орудний | зловорожим | зловорожою | зловорожим | зловорожими |
Місцевий | на/у зловорожому, зловорожім | на/у зловорожій | на/у зловорожому, зловорожім | на/у зловорожих |