змилосердитися
ЗМИЛОСЕРДИТИСЯ, джуся, дишся, док., над ким і без додатка. Виявити милосердя, ласку до кого-небудь. [Явдоха:] Таточку! змилосердіться над Петрусем. Де ж йому, бідному, дітись? куди приткнутися? (Мирний, V, 1955, 138); - Скинь автомат, на час роботи дозволяю,- змилосердився подоляк, всідаючись зручніше в сідлі. Йона не прийняв милосердя.- Хай той скидає, кому він важкий (Гончар, III, 1959, 417); // без додатка. Зглянутися на чиєсь прохання. Тимоха все просить [грошей] та аж до ніг припадає. Батько змилосердивсь, наміривсь йому дать четвертака (Кв.-Осн., II, 1956, 259).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | змилосерджуся | змилосердимося |
2 особа | змилосердишся | змилосердитеся |
3 особа | змилосердиться | змилосердяться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | змилосердився | змилосердилися |
Жіночий рід | змилосердилася | |
Середній рід | змилосердилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | змилосердьмося | |
2 особа | змилосердься | змилосердьтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | змилосердившись |