зморено
ЗМОРЕНО. Присл. до зморений 2. Перепічка зморено розкинувся в кріслі (Бойч., Молодість, 1949, 12); Цигуля - як хмара чорний. Тільки час од часу хіба зітхне зморено чи похитає докірливо головою (Головко, II, 1957, 350); Важко тюпали коні. Зморено мотаючи головами, вони тягли гармати, вози з снарядами, провіантом (Автом., Так народж. зорі, 1960, 209); * Образно. Стояла велика спека. Молоді деревця попід вікнами контори зморено опустили своє віття (Гончар, Новели, 154, 88).