змочувати
ЗМОЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗМОЧИТИ, змочу, змочиш, док., перех. Намочуючи, робити мокрим, вологим. Часто доводилось обходити єрики й озерця, де Остап освіжавсь холодною водою та змочував розпалене гарячкою чоло (Коцюб., І, 1955, 359); Роса з дерев змочувала обличчя (Кач., II, 1958, 81); Хусточку усю, що держала [Галочка] у руках, усю змочила своїми гіркими, кривавими слізьми, хоч вижми! (Кв.-Осн., II, 1956, 350); Осіння мряка тільки змочила одяг і землю, на якій я безсило розпластався, але не давала мені ні краплини води (Збан., Крил. гонець, 1953, 34).
@ Змочити до нитки (до кісток) кого - дуже сильно, наскрізь промочити кого-небудь. - Біжім до будки,- крикнула [Краньцовська] до Славка,- бо змочить нас дощ до нитки! (Март., Тв., 1954, 303); Дівчинка лишилась сама, в чужому місті, серед темної ночі. Дощ до кісток змочив її (Ів., Вел. очі, 1956, 26).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | змочую | змочуємо |
2 особа | змочуєш | змочуєте |
3 особа | змочує | змочують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | змочуватиму | змочуватимемо |
2 особа | змочуватимеш | змочуватимете |
3 особа | змочуватиме | змочуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | змочував | змочували |
Жіночий рід | змочувала | |
Середній рід | змочувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | змочуймо | |
2 особа | змочуй | змочуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | змочуючи | |
Минулий час | змочувавши |