значуще
ЗНАЧУЩЕ. 1. Присл. до значущий 2. Більше він не сказав жодного слова, але Кузьма значуще перезирнувся з Манченком: вони зрозуміли, що майстер гнівається (Петльов., Хотинці, 1949, 57).
2. у знач. присудк. сл., кому. Важливо, має значення для кого-небудь. З глибоким хвилюванням розповідає він тепер, як це було значуще для нього - пролити кров за Угорщину (Смолич, VI, 1959, 40).
значущий
ЗНАЧУЩИЙ, а, е. 1. Який має неабияке значення; важливий, серйозний. Ніде й ніколи в історії жодна партія не стояла так високо, не давала таких значущих результатів, як наша Комуністична партія (Тич., III, 1957, 436); З Льолею М. в юнацькі роки мені довелося брати спільну участь у подіях найбільш значущих для життя цілого нашого покоління,- в часи першої світової війни та в роки громадянської війни (Смолич, VI, 1959, 100); // Який має глибокий зміст. «Вчитись треба, Надю»,- звучали в її вухах прості і значущі слова (Ткач, Плем'я.., 1961, 108); Він [Бальзак] допомагав Евеліні вишукувати добірні, значущі фрази, якими можна було переконати царедворців, що шлюб її з іноземцем та виїзд за кордон не може стати на перешкоді володінню маєтністю (Рибак, Помилка.., 1956, 300).
2. Який щось означає, на щось натякає; промовистий, багатозначний (звичайно про погляд, вираз обличчя і т. ін.). Раз стрінули ми й Лену з якимсь панком, і вона усміхнулася до мене значущим усміхом (Коб., I, 1956, 164); Роман прощається з учителем, з почуттям тисне йому руку, ловить у відповідь значущий погляд і йде до просіки (Стельмах , І, 1962, 255).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | значущий | значуща | значуще | значущі |
Родовий | значущого | значущої | значущого | значущих |
Давальний | значущому | значущій | значущому | значущим |
Знахідний | значущий, значущого | значущу | значуще | значущі, значущих |
Орудний | значущим | значущою | значущим | значущими |
Місцевий | на/у значущому, значущім | на/у значущій | на/у значущому, значущім | на/у значущих |