знебарвлений
ЗНЕБАРВЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до знебарвити.
2. у знач. прикм. Який став безбарвним, втратив яскравість кольору. Хай спливає в потоках осінній знебарвлений лист (Перв., І, 1958, 217); Місячна ніч над полями, знебарвлений краєвид (Ю. Янов., II, 1954, 232).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | знебарвлений | знебарвлена | знебарвлене | знебарвлені |
Родовий | знебарвленого | знебарвленої | знебарвленого | знебарвлених |
Давальний | знебарвленому | знебарвленій | знебарвленому | знебарвленим |
Знахідний | знебарвлений, знебарвленого | знебарвлену | знебарвлене | знебарвлені, знебарвлених |
Орудний | знебарвленим | знебарвленою | знебарвленим | знебарвленими |
Місцевий | на/у знебарвленому, знебарвленім | на/у знебарвленій | на/у знебарвленому, знебарвленім | на/у знебарвлених |