знекровлювати
ЗНЕКРОВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗНЕКРОВИТИ, влю, виш; мн. знекровлять; док., перех. 1. Робити безкровним (у 1 знач.); обезкровлювати; // Робити дуже блідим внаслідок утрати крові; // перен. Позбавляти яскравості, виразності (перев. про твори мистецтва). Слід.. рішуче відмовитися від загальників, від безпредметних абстрактних метафор і порівнянь, які знекровлюють поезію, роблять її безбарвною, немічною (Вітч., З, 1964, 202).
2. перен. Робити безсилим, нежиттєдіяльним; послаблювати. Збоку дві великі верби похилилися стовбурами на протічок. Глина-пливун оголяє їх беручке коріння, знекровлює рослину (Ле, Мої листи, 1945, 56); Неясність ідейно-естетична, поверхове, байдуже ставлення до теорії соціалістичного реалізму знекровлюють талант, дезорієнтують письменника у творчих шуканнях (Літ. Укр., 5.IV 1963, 1); // Знесилювати, завдаючи втрат (перев. особовому складові армії). - Ясно, що, вперто обороняючись, ми знекровлюєм ворога, затримуєм його просування (Шер., В партиз. загонах, 1947, 11); В оборонних боях.. радянські війська в значній мірі знекровили ударні угруповання гітлерівців, зірвали розрахунки фашистського командування завершити війну ще до настання зими (Ком. Укр., 5, 1965, 11).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | знекровлюю | знекровлюємо |
2 особа | знекровлюєш | знекровлюєте |
3 особа | знекровлює | знекровлюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | знекровлюватиму | знекровлюватимемо |
2 особа | знекровлюватимеш | знекровлюватимете |
3 особа | знекровлюватиме | знекровлюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | знекровлював | знекровлювали |
Жіночий рід | знекровлювала | |
Середній рід | знекровлювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | знекровлюймо | |
2 особа | знекровлюй | знекровлюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | знекровлюючи | |
Минулий час | знекровлювавши |